Досвід роботи

Українська З Ш  I – III  ступенів   

Апостолівського району

Дніпропетровської області

     Вдосконалення техніки читання молодших    школярів    

                                               

   З досвіду роботи вчителя початкових класів      

                        

                           Пронькіної   Галини    Павлівни

                                                                     « Читання – це віконце, через  

                                                                        яке діти бачать і пізнають

                                                                             світ і самих себе»

                                                                                     

                                                                                                   В.Сухомлинський

              

               Навчити дітей добре читати – це одне з найважливіших завдань школи.  Без високої культури читання , наголошував  В.Сухомлинський, немає ні школи, ні справжньої розумової праці. Читання є основою опанування всіх наук, розвитку людського інтелекту. У цьому складному процесі беруть участь зір, мислення, мовлення, сприйняття,  пам'ять, уява, слухові та звукові аналізатори.  Дітям не просто поєднувати водночас зорове сприйняття  букв і вимову звуків, слів, речень, усвідомлювати прочитане, визначити ставлення до нього. Не володіючи читанням, дитина втрачає до нього інтерес, погано розуміє і засвоює зміст, швидко стомлюється. Тому розвиток техніки цього вміння та розуміння прочитаного – слів, словосполучень, речень – взаємопов’язані  і мають здійснюватися одночасно.

                     Працюючи над проблемою «Вдосконалення техніки читання молодших школярів», я дійшла висновку, що на швидкість читання впливають багато факторів: рівень мовленнєвого розвитку, кут зору читця, вміння артикулювати, постановка дихання, характер тексту ( зміст легкий чи складний , цікавий – нецікавий) , образ слова (шрифт, чіткість друкування ), розвиток антиципації – вміння передбачати наступну букву, слово. Вдосконаленню цього процесу сприяють стимуляція до швидкого читання, систематичний облік і регулювання швидкості. Якщо постійно приділяти увагу цим факторам, то швидкість читання збільшується на 50 – 100% . 

           В час непомірного зростання  інформаційного потоку одним із засобів пізнання світу, за умов правильного психологічно-педагогічного підходу, може стати читання. Таке явище цілком закономірне, оскільки, за свідченням вчених, від 90 до 95 відсотків інформації ми одержуємо завдяки зоровому сприйманню. Потреба швидкого ознайомлення з текстами дала поштовх  до виникнення  систем швидко читання.  

               У своїй роботі я користуюся  системою Б.В.Динги, яка передбачає велику кількість вправ  для формування навичок правильного, свідомого і виразного читання.  Проте швидкість визначена найголовнішою якістю.  

               За основними положеннями цієї методики першокласники не називають літер – «бе»,  «ве», «ге», а тільки  звуки. Завдяки цьому їм значно легше зливати букви в склади та слова. Техніка навички відпрацьовується за двома  таблицями  доти, поки дитина не навчиться автоматично  зливати голосні та приголосні.

             Таблиця №1 «Читаємо самі» - основна. Вона водить у техніку читання . Літери розташовані у алфавітній послідовності : голосні – горизонтально,  приголосні – вертикально. На перетині приголосної і голосної знаходяться два склади: відкритий і закритий, якщо ж складу не існує – порожня клітинка. 

            А       Е      Є      И       І        Ї       О       У       Ю       Я

  Б      ба      бе     бє     би     бі       б’ї      бо     бу       бю      бя    Б

          аб      еб     єб      иб     іб       їб      об     уб       юб      яб

  В     ва      ве      вє      ви     ві       в’ї      во     ву      в’ю    вя       В

          ав      ев      єв      ив     ів       їв       ов     ув       юв     яв

          Робота з таблицею №1 дає змогу прискорити  темп читання , оскільки,  школярі  навчаються  сприймати і називати не окрему букву, а склад,   як єдине ціле, усвідомлюють його структуру, визначають закономірність розташування складів, що сприяє розвитку пам’яті, логічного мислення.

       Згодом на  основі цієї таблиці організуються ігри. Наприклад: 

1.   Знайди заданий вчителем склад.

2.   Склади слова з двох, трьох, чотирьох літер ( ми, рік), або складів (  ро-са, ко-ле-са,  во-до-ла-зи).

3.   «Хто перший?»  Змагання для двох учнів, що одночасно почали читати рядок  чи стовпчик: хто швидше закінчить.

          Після того, як учні навчаться  читати склади й усвідомлять їх структуру, переходимо до роботи з таблицею №2. Вона, як і попередня , служить для відпрацювання техніки читання прямих та обернених складів і використовується виключно для урізноманітнення форм роботи. Це, по суті, дидактична гра, яка називається «Літак.  Парашут». 

          А   Е   Є   І   Ї   О   У   Ю   Я

Б                                                             Б

В                                                             В

Г                                                              Г

Д                                                             Д

  Посуваю указку від приголосних ліворуч до голосних угорі – «літак підіймається». Учні читають відкриті склади ( ба, бе, би). Указка рухається від голосних до приголосних праворуч – «парашут опускається», йде читання закритих складів ( аб, еб, иб).

        Застосування зазначених таблиць дає змогу багаторазовим не набридливим  повторенням  досягти миттєвого прочитання будь-якого складу, позитивно впливає на пам'ять , розвиток уваги, пробудження пізнавального інтересу. 

       Для читання  складів зі збігом двох-трьох приголосних  використовую  таблиці №3, №4. За структурою вони нагадують попередні з тією лише різницею, що у них вертикально записані всі можливі злиття двох чи трьох приголосних.  

           а     е     є      и     і      ї      о      у      ю       я                  Табл. 3

ск    ска  ске  скє  ски  скі         ско  ску  скю   скя      ск 

        аск  еск  єск  иск  іск   їск  оск  уск  юск   яск   

  сл     сла  сле  слє  сли  слі          сло  слу  слю  сля      сл  

           асл  есл  єсл  исл  ісл   їсл  осл  усл  юсл  ясл     

 

                                                                                                      Табл.  4

              а      е       є       и       і        ї         о         у          ю          я

  стр    стра стре  стрє стри  стрі           стро   стру      стрю   стря  

           астр естр  єстр  истр істр   їстр  остр   устр     юстр    ястр 

  нтр   нтра нтре  нтрє нтри нтрі           нтро  нтру     нтрю    нтря

           антр ентр  єнтр интр інтр  їнтр  онтр  унтр    юнтр    янтр 

       

            Закінчивши працювати з таблицями №3 та №4, першокласники, як правило , успішно читають будь-який склад  у будь-якому слові.   Тож наступний етап – опанування якнайбільшої кількості  карток  з 8 – 10 словами на кожній. Менше не бажано, бо діти одразу їх запам’ятають і проказуватимуть, не дивлячись. Бажано після злиття приголосних  ставити різні голосні.   

                             Табл. №5

        струна                       зламав

        стріла                        зловити

        стрічка                      злість

        стрибок                     злива

        гостро                       розлука

        айстри                      розлючений

        страва                       узлісся

        стрімкий                   злочинець 

      Таблиці читають хором, поодинці, сусід сусідові.  Від повільного темпу до дуже швидкого.  Дотримуючись і не дотримуючись послідовності слів.   

    ГРА: два учні читають одночасно вголос – хто швидше завершить.

                Для  розширення кута зору  користуюся таблицями Шульте

  і  Лезера.

  Таблиця Шульте становить квадрат  20 х 20 см, поділений на 25 частин, в кожну з яких вписано числа від 1 до 25.

  Таблиця Лезера – це прямокутник 20 х 40 см, поділений на 50 частин, куди теж вписані числа від 1 до 50. 

  

          21    5     20     2     8             Табл. Шульте  

          13   23     9      14   12

          24   10     1      19    17

          16    7    18      25     6

           3     15   4       11    22

   

  

     1    28    12    29    9                           

    11   24    33    25   32

    30   41    6      47   18                Табл. Лезера

    19   35   43      3    39

    36    5    38     13   48

    26   4     44     31     8

    42   37   14     22    49

    17   20   7        2     34

    23   45  40      15    50

    10   21  46      27    16

      Суть вправи полягає в тому, щоб показати олівцем числа з наростанням натурального ряду, не переміщуючи погляду за межі центральної клітки.  Час опанування таблиці відповідно 25 сек. і 50 сек.

 Завдання можна урізноманітнити. Наприклад:

-       назвати та показати всі числа в порядку  убування;

-       показати всі числа, що діляться на 2.   

  Цими вправами виробляються навички використання периферичного поля зору, а також концентрується увага школяра, формується випереджувальний  логічний  пошук, системність сприйняття.

        На уроках  навчання грамоти користуюся складовими пірамідами. Такі вправи цінні тим, що дають змогу учневі, фіксуючи погляд на середній лінії піраміди, розпізнавати (читати) склади прямі

   і  зворотні, розміщені по краях кожної сходинки, розширюючи таким чином кут зору, необхідний для швидкого читання.  

    

                         м  1  а                                    а   1  м

                        м   2   о                                 о     2   м

                       м    3    у                               у      3     м

                      м     4    и                             и        4      м

                     м      5      і                          і           5        м

                    м       6       е                      е             6          м     

  

   

                                  мо 1 ре

                               ма    2   ма

                            Ма       3     ша

                          Са         4       ша

                      кар           5          та 

                   пар              6            та 

              

          Зосередивши погляд на вертикальній лінії, діти прочитують склади, слова згори донизу.

             Як і ці вправи , розширенню кута зору сприяє також читання:

-       згори донизу з фіксуванням погляду на вертикальній лінії  посередині колонки. Наприклад: 

                 у м                   

                м  ак

               кр  ан                Слова добираю з текстів підручника з  

               ар  мія        наростаючою  кількістю букв, знаків:

           акро  бат              2, 3, 4, 5 або 3, 5, 7, 9 і записую

           атмо  сфера              пірамідкою. 

        

-       гнізд споріднених слів, записаних пірамідкою, з опорою на букву, що позначає голосний звук, на наголос у слові: 

        ліс

        ліси

        лісок

        лісник

        лісочок  

-       слів, за допомогою поділу на склади жестами :

         рі-ка, ма-ши-на, ве-ло-си-пед;

-       слів різних за структурою:    

             зміна

             переміна

             мандрівка

             другокласник 

         У ході читання відпрацьовувати інформацію допомагають три блоки.  Перший – зоровий аналізатор ( сприйняття тексту рухом очей),  другий – мовленнєвий ( інформація промовляється, артикулюється ) і третій – слуховий ( слухається мовленнєвий переказ сприйнятого) . Важливу роль тут відіграє образ слова, оскільки воно пов’язане з певним змістом. Часто, бачачи слово при багаторазовому  читанні, діти сприймають і букви, і його загальну форму , і слова у вигляді окремих образів та цілих частин фраз. Від ступеня розвитку зорового, мовленнєвого та слухового аналізаторів залежить і  активність пізнавальної діяльності. Слушно сказав Д.Родарі: «Якщо ми хочемо навчити думати, треба навчити придумувати». 

    З цією метою на уроках читання своїм учням пропоную ігри.

  - Гра « Водолази» ( зробити глибокий вдих і на одному видиху повітря прочитати склади відкрити, а потім закриті. Наприклад:

        та   то   ту    ти     ті     те

        ат   от   ут     ит    іт      ет 

-       Гра « Доберіть слово»

Мета:   визначити рівень мовленнєвого розвитку і збагатити активний словник новими словами.

Пропоную дітям дібрати до слів- назв предметів по 2-3 слова –ознаки або дії .

Наприклад: зима – холодна, сніжна.

-       Гра « Слова зі слова» .

       Мета: розвивати зоровий, слуховий та мовленнєвий аналізатори, відпрацьовувати звуко-буквений  аналіз.

 А) Пропоную до слів   рис, гастроном  завдання:

    із букв поданих слів скласти нові слова ( рис- сир, гастроном – астроном, гном, сом, сон, сторона  і т.д.) ;

  Б) замінити букву, що позначає голосний звук: бак, бік, бук;  дім, дам, дим.

  В) з поданих складів скласти слова.

    - Гра « Додай букву».

  Хід гри.  Демонструю дітям з букв розрізної азбуки слова, з’ясовуємо їх значення, а потім  пропоную додати до цих слів одну букву так, щоб  виникло нове слово  .

              Наприклад:  

   Їжа – їжак           буря – буряк                    міст – зміст

  Рак – грак              оса – коса                          сова – слова 

  Кіт – кріт               лапа – лампа                     коза – козак

  Рис -  ірис              метр -  метро                     теля -  стеля

  Порт – спорт         мало – масло                     корова – коровай 

         Формуванню умінь читати, орієнтуючись на оптичний образ слова, і водночас перевіряти здогадку , що виникає, сприяють вправи в читанні слів із пропуском букв.

      Наприклад:  

    Читай слова, вставляй букви и або і.

    Б.б,  с.р, р.с, с.ч,  л.с, к.т, т.н, т.ша, г.лка, д.т., в.шня.

    Вправа « Здогадайся, що за слово?»

  Назвіть подані літери   та поміркуйте, яке це слово .

   В..р..с..н   ..бл..к  пр..н..с   з..п..шн..х.

(Вересень яблук приніс запашних)

          Для формування швидкої реакції на слово використовую на уроках анаграми – тексти.

     Наприклад:

                У сілі

     тоСяв  ражкий недь.  гоІр і реСгій  шіпли в сіл.  ниВо ліси  діп лияною .   маТ   луба   ніть.  киЯй візр  в сугтому  ліглі? аТ ец  раду лібка! 

      (   У лісі  

  Стояв жаркий день.  Ігор і Сергій  пішли в ліс.  Вони сіли під ялиною.  Там була тінь. Який звір в густому гіллі? Та це руда білка!)

        Вправа « Ти початок прочитай та прислів’я  відгадай»

   Даю дітям прислів’я без останнього слова. Прослухавши його , вони повинні додати слово відповідно до змісту прислів’я.

   Одна книга тисячі людей … ( навчає) .

  Гостре словечко, коле …( сердечко ).

          Під час своєї роботи я дійшла до висновку, що багато учнів початкових класів не вміють регулювати своє дихання під час читання.   Частина з них  ще погано артикулює  при вимовлянні

 окремих  звуків. Наприклад: л, р, к, ш, ч  та їх сполучень.

    Щоб подолати ці негативні фактори проводжу дихальну гімнастику, працюю зі скоромовками.  Дихальна гімнастика сприяє розвитку вміння регулювати своє дихання ( не губити закінчення слів, не робити вдих на півслові, не замовкати до кінця речення).

       Вправи дихальної гімнастики:  

  I.  - Задути свічку;

      - здути пушинку;

      -  погудіти, наче пароплав;

    -  зобразити свист вітру;

    -  зробити язичком рухи маляра, що фарбує стіну;

    -  продзижчати, наче жук;

    -  зобразити шум лісу;

    -  зобразити шум мотору, що працює.

     II. «Подивись і повтори»

-       витягнути губи трубочкою;

-       зімкнути губи;

-       показати губами букву «О»;

-       облизати губи;

-       зробити язичком рухи маятника. 

III.         «На одному диханні»

      Подані стовпчики слів прочитати на одному диханні.

             Робота зі скоромовками завжди цікава й корисна, оскільки в

  ході її  активно тренуються органи мовлення. Проговорювати їх треба  спочатку повільно, а далі швидше-швидше, щоб язик не заплітався, щоб мова була чіткою і чистою, без «проковтування»  звуків .

  Скоромовки налагоджують ритмічність дихання.

       Проводжу таку методику заучування і роботу над скоромовкою.

  Наприклад:  «Гусенят багато у нашого Гната».

  Спочатку вчитель промовляє її двічі повільно й чітко, інтонуючи потрібний звук, потім - аналізує  звуковий склад, визначає звуки, що повторюються в кожному слові. Після цього скоромовку повільно повторюють окремі учні ( троє, четверо) за викликом учителя, потім усі промовляють її хором  повільно й чітко ( два, три рази).

  Коли учні запам’ятають текст пропоную спочатку окремим учням , а потім усім разом промовити його швидко і голосно.

      Для вправляння у темпі й силі голосу  діти проказують скоромовку так:   пошепки - повільно;   тихо – трохи швидше;

    голосніше – ще швидше;  голосно – швидко.

    Особливо цікаво проходить робота зі скоромовками діалогічної форми.

  Учні поділяються на групи  залежно від кількості дійових осіб. Після дворазового промовляння  діти міняються ролями.

    Наприклад: 

                           Ворона – каркарона 

-       Де, вороно – каркароно, ти була?

   -   Що, вороно – каркароно  принесла?   

       -  Покружляла, покружляла я вгорі.

             Горобців порозганяла   у дворі.

                Стріла півня, розбишаку,  пісняра .

                     І чкурнула, дременула із двора.  

      

        Дуже корисною та цінною для техніки читання , вважаю , індивідуальну роботу зі скоромовкою. Для цього добираю скоромовку до існуючих вад у мові окремих дітей. Наприклад, з дітьми, які неправильно, або погано вимовляють звуки  [ ч, р, г] вивчаються такі скоромовки: 

       •   У голубки – горлички туркотливе горлечко.

       •  Ворона проворонила вороненя.

       •  Через грядку рив тхір ямку.

    Дуже подобаються дітям ігри-скоромовки з елементами змагання.

   Хто краще промовить скоромовку?

  Хто більше знає їх? 

      Використовую цей жанр також  і  на початку уроків мови як фонетичну «зарядку» до уроку. Якщо виникає потреба, незрозумілі слова  і    вислови  пояснюються до заучування скоромовки напам’ять. 

          Хорошим тренуванням правильних мовних навичок є вимовляння чистомовок. Віршована форма завжди приваблює дітей  своєю жвавістю, ритмічністю, вона настроює їх на радісну, активну працю. 

      Наприклад:  

   Са – са – са – ось летить оса.

   Су – су – су -  зловили ми осу.

   Си – си  -  си -  гостре жало у оси.

  Са – са – са -   не злякає нас оса.

 

                 Ал – ал – ал – темний підвал.

                 Ол – ол – ол -  нам забили гол.

                 Ул – ул -  ул – у ставку мул.  

            На уроках читання у своєму класі використовую систему рекомендацій технологічних прийомів навчання читання В.Зайцева. Який  узагальнив усе цінне , що стосується читання в початкових класах .

            Практично доведено, що дитина, котра погано читає, відчуває великі труднощі під час виконання домашніх завдань. Їй не цікаво на уроках, оскільки робота з книжкою за низької техніки читання не приносить задоволення, а викликає муку. Дитина повинна читати в темпі розмовної мови.

             Найефективніших результатів навчання швидкому читанню молодших школярів можна домогтися , використовуючи такі резерви навчання читання. 

1.   Важлива не тривалість, а частота тренувальних вправ. Пам'ять людини влаштована так, що запам’ятовується не те, що весь час перед очима, а те, що повторюється через певний проміжок часу. Тому доцільно читати вдома  по 5 – 7 хвилин  декілька разів.

2.   Напівголосне читання в класі ( читання – гудіння) .

Таке читання було одним із основних елементів навчання в школі В.Сухомлинського.

       3.  Кожен урок починати з  п’ятихвилинного напівголосного      

           читання. Будь який урок -  читання, музика, математика,

           малювання -   починається з напівголосного читання  (5хв).

     4. Помітні результати дає читання перед сном. Справа в тому,

що  останні події дня чітко фіксуються в пам’яті. І ті 8 годин,

коли людина спить, вона знаходиться під їх дією.  

   5.Якщо дитина не любить читати , то необхідний режим оберігаю чого читання  -  вона прочитає 1 – 2 рядки і після цього отримує короткочасний відпочинок, має змогу переглядати ілюстрації до книжки.

  6.Педагогічною практикою доведено, що техніка читання не підвищується , коли низька оперативна пам'ять .Наприклад , дитина читає речення із 6 – 8 слів, дочитавши до 3 – 4 слова вона забуває зміст першого, тому не розуміє все речення.

        У такому разі вчитель працює над оперативною пам’яттю . Це роблю за допомогою зорових диктантів, тексти яких розробив професор І. Федоренко з Харкова. Набори диктантів ідуть з поступовим нарощенням довжини речень на одну-дві букви. Початок із  8 букв першого набору, а кінець -  46 букв вісімнадцятого набору.  

   Писати зорові диктанти потрібно щодня.

   Робота відбувається в такій послідовності:  колективне читання речення  індивідуальне читання про себе  закриття запису та запис речення у зошит  перевірка правильності написання.

      Набір речень для зорових диктантів

.

   Набір №1

                                                       Букви          Секунди

Тане сніг.                                          8                    4

Тече річка.                                        9                    4

Почався дощ.                                   10                   5

Сашко прибіг.                                  11                   5

Оксана читає.                                   11                   5

Птахи літають.                                 12                   6

   

   Набір №18 

  

 Туристи мандрують морями,            42                 8

 лісами, ріками та горами.

 Діти не знали, що заглядати              43               8

в чужі вікна дуже негарно.

 Всі народи рівні, та земля там           44                9

найкраща, де вродився ти. 

       7. За системою І. Федоренка  використовую три типи вправ:

    А) багаторазове читання;

    Б) читання в темпі скоромовки;

    В) виразне читання з переходом на незнайому частину тексту.

  Усі вправи виконуються не індивідуально, а колективно , одночасно читають напівголосно всі учні.

      Після того, як новий текст прочитав учитель, пропонується учням почати читати одночасно уривок -  1 хвилину.  Після хвилинного напівголосного читання  олівцем позначити кінець прочитаного. Потім пропонується повторне читання цього ж уривка через 1 хвилину. Олівцем знову позначити , до якого слова дочитано.

 Порівняти результати  першого та другого читання. Полічити слова між позначками олівця. На другий раз діти побачать, що прочитали уривок швидше на декілька слів.

 Збільшення темпу читання  викликає задоволення у дітей.

       Третій раз діти читають цей же уривок  у темпі скоромовки  30 секунд, вимовляючи чітко всі закінчення. На виразність не звертати увагу.

    Останній раз читають цей же уривок тільки виразно, спокійно.

   Діти прочитують знайому частину до кінця і непомітно переходять на  нову частину тексту.

   Виразне читання – читання індивідуальне. 

     8. Стимулювання учнів.

   Один раз на тиждень у кінці уроку  учні роблять самозамірювання

швидкості читання .

    Протягом 1 хв учні читають текст ( кожен напівголосно у своєму темпі) відмічають , до якого слова дочитали , лічать кількість прочитаних слів і записують до щоденника. Після таких замірів кожен учень може порівняти свої успіхи.